Україна моя люба, сгадаю я
Як ти мучалась у турецькому навалі
Дівчат забирали у полон
Твої сльози капали
На мою душу
Твої сини боролись за волю
Не кохали тебе сусідні країни
Тому що у тебе сама чарівна мова
Сповним ми Москву і Варшаву
Хотіли вони твою мову забрати у нас
Хотіли вони наших дівчат собі забрати
А чоловіків зробити рабами
Но ми боролись за свою волю
Сповним ми Петлюрівську армію
Яка боролась за вільну Україну
Той тугий час син протів сина
Батько протів сина
А мати сиділа і плакала
За своїми синами
Артемка Володимирович