Лечу, все. Прощавай!
Такі були її останні слова...
А все було немов то рай
Вона сіла у літак
хвилиною назад
Сказавши мені так.
"Так, я буду твоєю дружиною"
Ви розумієте
Так, я розумю
Сказав, я хлопцеві,
Що сидів за стійкою
Із пивом у руці.
А ще він розповів
Як він її кохав
Ще розповів
Як любили сидіти на балконі
Та дивитись як світить місяць,
та як падають зорі.
Як розмовляли і ніжно обіймались
І як вони кумедно зустрілись
Як красиво вона усміхалась.
У нього посмішка зявилась
Від спогадів на лиці
А потім він засумував
Напевне він згадав
Що більш її він не зустріне
Біля підїзду у дворі,
Що більш її не обійме.
Закінчивши розповідь
й допивши пиво
Він вийшов неквапливо
А коли двері зачинились
Я все ще за стійкою сидів
А його розповідь залишилась
Для роздумів у слухачів.
