музика: "Мертвий півень" "Вона ще не виросла..."
у режимі очікування вересня закреслюю дні в календарику. нехай буде по-іншому. хай гірше, але не так, як є. я вирвуся і виживу. як вмію, як можу, але не так, як зараз, коли навіть небо тисне і хочеться просто тікати. світ за очі. від всього. я не ідеальна, але ж є десь місце, де нікому не мулятиму очі своєю неідеальністю, де просто БУДУ, без виправдань і пояснень, де нікому до мене не буде ніякого діла і та байдужість стане моїм щастям. радість "нікому_не_потрібності" - ось чого мені так бракує. не треба мене любити. просто не чіпайте мене.
до найочікуванішої у моєму житті осені 27 днів.
а потім...
я намалю собі світ.
незґрабно, але по-своєму.
|
|
