Оtto Dix - Виртуальная Любовь__"Log in, log out, заходят, выходят, все ее ищут, никто не находит"__Все актуальніше і актуальніше питання про існування так званого "on-line кохання" поступово стає темою для обговорення сучасними "філософами" та "соціологами". Що ж воно може означати? Не вірю в нього. Та ні, воно звичайно існує, феномен не заперечиш, але сама природа... Якщо ж об'єктивно, то що ж воно таке? Чи реально закохатися у людину по ту сторону усіх цих шляхів дротів та підсилювачів, не загубивши у двійковому коді саму суть? Ні це звичайно не те почуття, яке звикли називати любов'ю, та інколи буває не менш сильним. Новий наркотик? Адже ж суспільство поступово вішаровується від однієї реальності (світу матеріального) і занурюється у іншу (світ віртуальний). Воно наче й байдуже, просто видозміна, еволюція, новий світ пропонує заміну всьому, і коханню зокрема. Тільки це вже інша річ. Наче створити ідеальну живу копію коня, знаючи тільки його зовнішній вигляд. Звичайно можна придумати істоту, але вона буде конем тільки ззовні. Псевдоконем. То що ж таке тоді ця псевдолюбов? Адже ж я в неї не вірю! Навіть після того, як сам її відчув та впевнився. Що це?....Що?......... Думав, що самому переживши воно ясніше! Та зсередини нічого не видно. Я не знаю... І хто знає???
КОМЕНТАРІ
31.01.2012 - 18:47
ks: У віртуальному світі ми закохуємось у вигадані постаті, не справжні... і ми можебу бути не зовсім собою... У цьому світі кожен може вигадати власне "Я", але воно всеодно не буде справжнім....тому і любов не справжня. Та й не вистачає так званого "очі в очі", "очі в монітор" цього не замінять!!! Цікаву тему всетаки ви зачепили...
31.01.2012 - 20:52
Цікаву, бо актуальну для мене)
В значній мірі, я з Вами цілком згідний. Але не цілком.
Хоча основна суть така..
