Моє життя - шахматна дошка, на якій відчуваю себе не більше, ніж найменшою фігурою, тобто \"пешкою\". І кожного разу, коли я намагаюся бодай трішечки переступити цю межу, щоб стати чимось більшим, мене відкидає назад принаймні на два роки. Справедливо? Ні. Але в цьому і вся загадка.
КОМЕНТАРІ
14.01.2010 - 11:08
Valentin: Яна, у Вас (чи перейдімо на "ти"?)в коментарі написано "люблю вивчати українську мову". Чи означає це, що рідна Ваша мова - інша?
А чому я написав коментар: у Вас двічі в одному реченні зустрілись росіїнізми. Українською правильно - "шахова дошка" та "пішак".
14.01.2010 - 12:44
Ні, моя рідна мова українська, але я люблю її вивчати більш розширено. Щодо шахматної дошки, вірно, я зробила помилку, а от пешка взято в лапки. Це означає, що я свідомо написала російською, бо так більш звучить. Як казав Шевченко: Чужому научайтесь, але й свого не цурайтесь!
Додати коментар можна тільки після реєстрації Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.