...Ніч на неділю була тиха і навпрочуд ясна. Небо визоріло - куди не кинь оком, скрізь по небу мерехтіло. Червоні, зелені, жовті, блакитні - яскраві цятки світла вкрили простір понад київськими дахами. А хто затамував подих і зупинив погляд, той бачив, що поміж найяскравішими зорями немає порожнього, темного, неосяяного зірками простору. Наче діамантовий пил, далекі, можливо, вже мільйони років мертві зірки надсилали свої неймовірно древні промені тому, хто бодай мить не дихав і не відводив очей, а може, комусь іншому.
Виглядало це все отак, як звучить оця музика: https://www.youtube.com/watch?v=hFpZyBKkGnc
(Motion Trio. Zvezdi / Stars)
...А на ранок моя вулиця, а також сусідні, прилеглі, віддалені й незнайомі вулиці, провулки, проспекти, площі, сквери, парки, сади і весь Київ замерехтіли рясними жовтаво-зеленими зірочками, а повітря над ними сповнилося, просякло медом - в ту зоряну ніч у Києві зацвіли липи. Куди не кинь оком - скрізь ніжні липові зірки, і виточують вони прозорий, як зоряне сяйво, запах...
...Ет, не пригадаю, так вигадаю: здається, небесні зорі теж мали якийсь тонкий, ледь відчутний аромат... Але який?
|
|