Був такий у радянські часи журнал - "Химия и жизнь". Назва цікава, практично антирадянська, адже слово "хімія" багатозначне. і в житті радянському було чимало "хімії". Та сьогодні мова піде про інше - про хімію і мову.
Якщо ваші або не ваші діти вчаться в школі, візьміть їх підручник з хімії. Пригадайте назви кількох найпоширеніших хімічних речовин: водень, кисень і вуглець. А тепер забудьте їх - бо в підручнику хімії їх не знайти. Є гідроген, оксиген, карбон. І ще багато дивацьких слів - нітроген та інші йому подібні.
Можете перевірити Академічний словник української мови 1970-1980 (sum.in.ua) - там таких слів годі шукати, принаймні, у значенні назв хімічних речовин (карбон - це такий геологічний період, як всі знають, а зовсім не С - вуглець). Це слова не українські, а давньогрецькі.
В більш сучасному словнику (lcorp.ulif.org.ua/dictua/) ці слова є, але вони не позначені синонімами водню, кисню і вуглецю. Відповідно, водень, кисень і вуглець не мають синонімів. Давньогрецькі назви українська філологія справедливо вважає іншомовними словами, а не синонімами українських слів. Інакше, якщо вже слідувати логіці авторів того підручника з хімії, синонімом слова "дитина" буде, поряд із "дитя", "чадо", "дитинча", ще й слова, наприклад, "child" і "kinder". Можливо, цікаво було б усі інші мови враз перетворити на збірки синонімів української мови, але ж це, вочевидь, абсурд. Як-от слова "гідроген", "оксиген" і "карбон" в українському підручнику з хімії.
Це не лише зухвала наруга над українською мовою. Це взагалі порушення засад одразу багатьох слов"янських мов, адже це стала, визнана і до останнього часу скрізь, крім Міносвіти України, шанована традиція: мати власні назви хімічних елементів, власну номенклатуру. А Міносвіти це рубіж ГОП! - і подарувала невідомо кому. Щонайменше - давнім грекам, яким це, вочевидь, просто не потрібно.
Ось приклади, я не буду вам брехати і голослівним не буду: чеська мова знає слова kyslik, vodik, uhlik; словацька - аналогічні, дещо відмінні за написанням; польська - tlen, wodor, wegiel; білороська - кисларод, вадарод, вуглярод; російська - всі знають і так.
Шаную і поважаю давніх греків, але відверту дурість не шаную і шанувати не буду. А буду писати петіцію про відродження української номенклатуру у шкільних підручниках. Посилання буду додано у коменти - можливо, вже хтось таке і написав. Прошу підтримати усіх небайдужих.
|
|