День пройшов жахливо. Сьогодні я зрозуміла, що нікому не потрібна. Хлопець у якого я безнадійно закохана висміює мене, однокласники знущаються, подруги просто відвернулися від мене.... Іноді хочеться просто взяти і померти...Тоді було б спокійно... Лежала б собі...І ніщо б мене не хвилювало. Але так не можна. У мене є бабуся, яка любить мене. Для неї я єдина рідна людина в житті. Я, звісно, розумію, що самогубство це великий гріх, що потрібно жити не дивлячись ні на що, але я не витримую такого ставлення однолітків до мене. Хіба я це заслужила? Можливо скоро все зміниться на краще, а можливо й на гірше. Та я знаю точно, що так як є не залишиться. Бо все в світі завжди змінюється, ніщо не стоїть на місці... Мені лишається лише сподіватись, що все зміниться на краще.
|
|
