Життя починається знову. Знову стежка, що в'ється наче чистий аркуш у сьогодення. Чистий аркуш, на якому вчорашнє і минуле ще не встигли поставити жодної плями. Попереду загадкове майбутнє, позаду попіл розчарувань, вибух емоцій і неспокій думок. Це не означає, що всього цього не буде в майбутньому. Але ти будеш уже не той, яким був у минулому. Ти станеш досвідченішим, розумнішим, а якщо пощастить, то й мудрішим. Мудрий не той, хто знаходить вихід із скрутного становища, а той, хто в таке становище не потрапляє. Якщо ж потрапляє і знаходить вихід, то це всього на всього розумна людина, яка перебуває у полоні повсякденних клопотів. І вони загнали її в глухий кут. Обставини, емоції, будні, повсякденність. Тому вона й не мудра, бо дозволила їм опанувати себе, а мала б опанувати їх. Але як би там не було—життя триває. Звичайно, міркувати легше. Важче бути у житті, жити. Бути і залишатися мудрим. Кажуть, дурням легше жити. Але хто з точністю скаже, настільки він дурень, а наскільки ним прикидається. Річка тече вперед—назад не вертається. Життя також минає. Як і річка, виходить із берегів, розливається, інколи міліє, а іноді й зовсім пересихає. Чекає тоді, як і русло річки, життєдайної і цілющої вологи.
|
|