У полуденну спеку батько разом із сином мандрували провулками південного міста. Батько їхав верхи на віслюкові, а син вів його за вуздечку. Перехожі почали сварити батька за те, що маленький хлопчик майже знесилився, а він розсівся на віслюкові. Батько зліз з віслюка і велів їхати верхи синові. Через деякий час перехожі почали соромити хлопчика через те, що він, як султан, розсівся на віслюкові, а його старенький батько біжить поруч. Хлопчик дуже засмутився і попросив свого батька сісти на віслюка разом із ним. Перехожі почали сварити їх, звинувачуючи у знущанні з тварини. А коли батько і син крокували поруч із віслюком, люди почали насміхатися над ними. Тоді батько поклав руку на плече синові і сказав:
— Що би ми не робили обов’язково знайдеться той, хто буде незгоден з нами. Тому ми повинні самі вирішувати, що робити.
|
|
