І піде сніг, сумний холодний вітер
Роздує наші мрії весняні,
І знов зима наступить, все завіє,
усі дороги й путівці малі.
Ті путівці, якими ми ходили,
Ще з дошкільних дитячих літ.
Ті путівці, котрії нам відкрили
Увесь ось цей, незнаний дивний світ.
Вже з пам'яті стираються ті кроки,
Ті перші кроки на ось цих стежках,
Вже забуваються старі дороги,
А нові вибрати мусиш сам.
Вже ти дорослий і дитячі мрії
Відвідують тебе хіба що в снах,
Й немає вже ніякої надії
Вернуть туди, де все було для нас.
Сторик ( 8.02.2013)
|
|
