Тисячі байдужих людей, з безглуздими і не тільки проблемами проходили мимо. Хтось поспіхом витягав з кишені гривню і подавав йому, в простягнуту брудну руку. На ньому було сіре потріпане лахміття ще з часів, коли він був непомітною частиною тієї швидкоплинної маси, яку він зараз оцінював сидячи на картонній коробці з під якогось дорогого предмету. Іншою рукою він гладив мяку шерстку токого ж голодного і брудного собаки з безмежно відданими очима-це була його єдина розрада в цьому несправедливому світі. Собача тулилось до свого бездомного господаря, стараючись хоча б трішки зігрітись і сховатись від дощу.
|
|
