/телевірш/
Лапатий сніг – упав на спокій плеС,
Зіткав майстерно білий гобелеН.
Як цятка, ворон кряче на вербІ,
Із гілки чорний слід – сніжок побіГ.
Наш півень знов завів кукурікУ
Поміж заметів, між зимових куР*
Як у дитинстві, радісно тобІ:
Матуся щось ладнає на обіД.
І настрій до вельону – точно в тоН:
Стежини чистиш, намело ж отО!
Радіє сніг… Риплять сліди: хрум, хруМ!
Коли лопату батьківську берУ.
І як той сніг, між безлічі адреС
Твою шукає? Інтернет берЕ?
Його сніжинки – чарами довкіЛ:
Близькі,душевні, рідні та тривкІ.
В селі…
*ку́ра – курява, завірюха.
Телевірш - на відміну від акро, читається по останніх літерах рядка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2023
автор: Білоозерянська Чайка