Провадив подзвоном фізаліс
За обрій присмуток осінній,
Обрікши дужчати дедалі
Чуттів югу в середостінні.
Хмарини стріпуючи рвійно,
Услала темрява все пухом.
Бешкетний сівере, завій-но,
Аби в обійми впав я хугам!..
Звалюся висріблений зовсім
В листви заметену купину,
Щоб всяк омріювати осінь,
Немов натхненницю єдину.
[i]29.ХІ.23 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2023
автор: Прозектор