Яке високе небо посеред літа!
Не долетіти.
А горизонти тануть у блакиті
В туман сповиті.
Та промете холодною мітлою
Ті сині далі
Пожовкла осінь і затягне млою.
Що буде далі?
А далі буде січень, і буде лютий,
Який спитає - пане, у що ви взутий? -
Пан осміхнеться - ну, босяк, не спорю,
Та ось на лихо вам - весна вже скоро.
Автор : Стряпан Миколай Петрович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2023
автор: Рунельо Вахейко