Ніби вчора… пам*ятаю…
тільки це давно було.
Я… бабуся… сміх лунає,
все в минуле відійшло.
Поки ще була маленька,
до бабусі вився шлях,
та дитинство коротеньке,
відлітає ніби птах.
Тільки спогади лишились,
та вік статус мій змінив.
Як же бабцю, ти журилась…
Біль - чекання – зрозумів.
Люба, милая онука,
ти в дорослому Житті.
То тепер, моя наука,
впізнавать себе в тобі…
Я молюсь за тебе, рідна,
та не втомлююсь чекать.
Є часина тепер вільна,
бабцю в спогадах плекать…
29.11.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2023
автор: ВАЛЕНТИНАV