Летів Бог Всесвітом,
як сивий астероїд летів,
шукав де б голову на старість притулити,
та з ким холодні ночі коротати.
І вирішив створити собі Землю.
Творив не день, не два, не місяць, а століття…
Тапер сидить той Бог на небі,
сумує, що не те створив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2023
автор: володимир мацуцький