За лаштунками душ що кої'ться, не знаєм:
Віє там вітровій, а чи тиша свята.
Бува пізно розгледіть уже ми встигаєм,
Не живе там добро – пустота, пустота.
Може тіло красивим і привабливим бути,
Та в тім тілі немає ні краплі душі,
Може тіло звичайне нагород не здобути,
Та сія в нім душа, всіх зігріти спішить.
Саме люди з душею мистецтво творили,
І культура не може жить ніяк без душі,
Лиш щаслива душа всюди диво вершила,
Де немає душі, пустота й спориші.
Бережіть від душевних інфекцій ви душу
І вона вам сповна теж віддячить добром,
Посадіть і плекайте у душі своїй ружу,
Щоб ніколи у ній не відчули надлом.
*Ружа - троянда
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А