1
У масках з довгими клювами,
із суворими смолоскипами,
вони рухалися, мов тіні,
по бруківці,
пірнали під сірі склепіння,
човгаючи по них капюшонами...
Молитви співали
на всьому путі
аж до останньої ноти
цієї важкої містерії.
Ноші стукали в землю,
мовби прохаючи вийти
хазяїна і прочинити браму.
Ще один невідомий,
ще один безіменний
ковзав і зникав,
і ковтав його відчай;
покірна подоба людини,
що не зрозуміла ні йоти
у слаломі цім карколомнім,
її тіло й на ньому бубони.
2
Звикай до чуми,
до кисло-солодкого трунку -
це хода її, руни, що вплетені
в наші книги та хроніки,
в кожну главу,
змирися із тим,
що чума невідворотна,
а щурів, що накличуть її,
особливо в подобі людській,
вдосталь: дурнів і виродків,
маніаків і зрадників,
егоїстів зажерливих,
ідеологів і теоретиків,
марнославців і гордих,
вправних прихвостнів та літописців.
У новому сторіччі -
новий урожай у чуми.
Спочивала недовго.
І скільки ляльок
різнобарвних пошила собі для театру!
3
Я снив, як бенкетували вони
за лапатим столом:
Чума, Фанатизм і Гріх,
чи:
Кістяк, Гільйотина, Layna повний міх -
бридкі алегорії...
Біси, знявши штани,
текли хороводом по трупах,
й ніхто не ховався, ніхто.
Гучно, аж до виднокола, хлюпало.
Жоден живий не чув. Від і до
накачані чимось, кліпали
натовпи на той учт на Лисій горі,
а, може, ув вирві димлячій.
Дротами сіпали
цю дискотеку розхитані ліхтарі.
26.11.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2023
автор: Валерій Коростов