N.V.
Ось вицвілі, старі, пожовклі фото...
з них дивляться давно померлі люди,
колись і їх любив до смерті хто то
вважав, що їх ніколи не забуде.
Та невблаганний час усе стирає —
стирає навіть грані піраміди...
оцифровщик із небуття вертає
і милі образи, і краєвиди.
У нього на екрані монітору —
пливуть роки з народження до смерті,
він повертає й відкриває зору
давно минулі дні на фото стерті.
Тримайте... згадуйте своє минуле...
старий чаклун не зможе повернути
і вас туди, щасливі дні майнули
та образи на фото не забути.
26.11.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999523
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2023
автор: Микола Коржик