Чутки ходять по селі, про Грицька й Івана,
Що одненька та й на двох, жіночка Світлана,
Один з другим втішаються, радо приймає,
Каже Гриць, - От чаклунка, диво - очі має,
Щодня запахом п’янить, хоч й кепська погода,
Бог красу… подарував, як біла троянда!
Чисто в хаті, комфортно, на ліжку подушка,
Жінка хитра, гріх має, катма подружки,
Підморгне одному, вже й на вухо шепоче,
Бо ж цукерок на завтра й солодощів хоче,
А до іншого плине, - Ти дровець нарубай
Я вночі - розплачуся, ти тільки нагадай!
Як свята, іншим разом, музики лунають,
П’яні морди, раненько в селі всіх лякають,
Що ж це коїться народ? З ким поговорити?
Це ж розпуста,- баби кажуть, - що ж нам робити?
У сільраду, дві заяви, щоб не пропали,
Вся комісія й Іван, на Гриця напали,
Туди йдеш, навіщо в сумці коньяк, цукерки,
Та я що… дурний купить, заробляю в Варки.
Та душа не тягне сватать, йду до Світланки,
Як паняночка вона, не п’є бурячанки,
І голенька в ліжечку, манить, як принцеса,
Так від неї, стає тепло, як від компреса.
У комісії шепіт, -Може й собі сходить,
Іван хитро позирнув, певно це вдала мить,
І слова промовив, -Запевняю вас усіх,
Як сльоза чистенька,чи кохати це є гріх?!
Я мабуть, все ж одружусь, ну не зараз, колись,
По селі пустіть чутки, щоб розмови вляглись,
Хай жінок злість не бере, хай повчаться в неї,
Щоби їм, як і їй дарили орхідеї.
Протокол склали, підписи, жирна печатка,
Як годиться ладненько,заради порядка,
Посміхалися суб’єкти, настане той час,
Зустрічатиме раденько Світланка всіх нас.
Якби ж тихі ночі, але музика грає,
Знов Світлана, до хати начальство збирає.
25.11.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2023
автор: Ніна Незламна