Одягши траурний вінок,
Геть посивіла Україна
Стоїть на зболених колінах,
Як їде із війни синок…
О, де знайти такі слова,
Щоб горе матері залити.
Сльозою сотні раз умита
Вона його має… сховать…
Кровить не перший рік Донбас,
Вогнем і південь вже обнятий…
Дивують наші вої НАТО –
Кипить за волю боротьба!
Вже ні для кого не секрет,
Що в Україні мало зброї…
Устав народ бджолиним роєм
Проти шахедів і ракет.
Таку країну не збороть,
Як вільний дух не розстріляти!
І сльози вже не може лляти
Зі сталі вилитий народ!
8.11.2023.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2023
автор: Ганна Верес