А мої роки невтомно біжать,
Серед барвистого листопаду.
І пізнати щось нове норовлять,
Співають святкову серенаду.
Життя моє щоденно вирує,
Вимальовує нові сторінки.
Стару історію реставрує,
І впорядкує цікаві думки.
Воно щоденно сріблить скроні,
Відганяє тужливу печаль.
Проводжає миті на пероні
І за минулим мені не жаль.
Я кожен день дякую Богу,
Що подарував мені життя.
Завжди прийде на допомогу,
Через Нього я пізнав буття.
Дякую Богу за родину,
Які підставлять своє плече.
Проганяють сіру рутину
І зцілять, де найбільше пече.
Я дякую за друзів своїх,
Які поряд зі мною ідуть.
В часі тривоги дарують сміх,
Свою любов й тепло віддають.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2023
автор: Віктор Варварич