Іще один усміх розтанув у небі,
Родина у розпачі, друзі, знайомі...
Була в них на зустріч нагальна потреба,
Чекали хлопчину у рідному домі.
В жахливому сні не приснилось нікому,
Що з ним того разу стрічались востаннє...
Не буде вже в нього вселенської втоми,
Не буде до гуркоту бою звикання.
Полинула в небо за рідних тривога,
На відстані завжди думки нехороші...
Він з тих, що для нас там "кують" перемогу,
Тримаючи небо, як звичну вже ношу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2023
автор: Патара