В очі дивиться, зустрілись два президенти,
Та й вихваляли свої девіденди.
Один так захвалився,
Що на милліардах він не зупинився.
Зумів я дуже себе збагатити,
Так що, потрібно плакать, чи краще радіти.
А як же народ, а як же держава?
Жити в достатку кожного право.
Жив народ й проживає на дні
І до кісток вони мені вірні.
А держава, для народу вона величава.
Віддадуть життя - це їхнє право.
Хочеш мати в світі славу,
Веди війни, та й не по праву.
І захочеться, ще більше хотіти,
Жити в багатстві і ще багатіти.
Віддай без бою свою державу,
Мільони матимеш першу заставу.
Відведеш військо від кордонів,
Зелені отримаєш більше мільйонів.
Військо наразі ти скороти,
Розмінуй всі проходи й мости.
Розмінуй всі поля й дороги,
Відкрий нам шлях перемоги.
Я вільно ввійду у твою державу,
Буде належати мені вже по праву.
Не ваша буде воля, а воля кремля
І Європою буду правити я.
Залишися ти при владі, Бога раді,
Зі мною будеш при параді.
Народ твій я ублажаю,
Що робити з ним я чітко знаю.
Як президент, ти очманів,
Ти не живеш без кровавих боїв.
Ти вже погубив тьму народу.
По смерть твоїй — твоя свобода.
2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2023
автор: Сокол