Ясні зорі небо осявали
І освічували до щастя шлях.
Наші мрії стежку прокладали
І розпорошилися у полях.
Вже за обрій сонце полетіло,
Заховало стривожені думки.
У ліхтарях світло мерехтіло,
Та втекло ген у сріблясті струмки.
В високих горах на полонині,
Гуцул, юну гуцулку покохав.
Відгомін осені у долині,
Сніжок припорошив і заховав.
Білосніжна зима танцювала,
Сніжинки полетіли до землі.
І красою нас зачарувала
Та пройшлась у вишитім камзолі.
А ми з тобою біля каміна,
Випивали кохання аж до дна.
Вогонь смакував сухі поліна,
В серцях бриніла кохання - струна.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2023
автор: Віктор Варварич