Без дзеркала себе не бачить око,
Дзеркал – не так багато навкруги,
Прямуємо собі широким кроком,
Завжди наосліп, хоч і зрячі ми.
Міняється епоха у стражданнях,
Це і раніше завжди так було,
Кривава наче стала зірка рання –
Небесне люстро мов дзеркалить зло.
Незвичне сяйво бачили у небі,
Сигнал то сонця й засторога нам,
Коли занадто впевнені місцеві,
Чіпають, що належало богам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2023
автор: Віталій Гречка