Золоті барви листопаду,
Зігрівають нас і веселять.
Пташки співають серенаду,
А осінні дні листям кружлять.
Дарують нам миті казкові,
Наливають вино у ґрааль.
І п'ють чашу повну любові
Та ховають смуток у вуаль.
Серед цієї краси мандруєш,
Ловиш казкову, золотисту мить.
Свою сім'ю любиш і цінуєш,
Їхнє тепло тебе животворить.
Ти людям завжди радість даруєш,
Усміхаєшся щиро й привітно.
Ти підтримаєш і пожартуєш,
Від тебе йде особливе світло.
Крокуй цим життям урочисто,
Сій любов, даруй своє тепло.
Хай зорі горять променисто
Щоб в житті тобі завжди везло.
Романе, ми щиро тебе вітаєм,
Бажаєм щастя, квітучої долі.
Многая літа дружно заспіваєм,
А ти вправно виконуй свої ролі...
І нехай твій Ангел поряд крокує
Береже тебе від смутку і тривог.
Нехай Всевишній довгих літ дарує,
Бо Він - люблячий батько і Господь Бог.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2023
автор: Віктор Варварич