Не йди старість за поріг
Збудують тобі грати,
Не неси у душі сніг
Ніхто тобі не радий.
Ти не зможеш привести
Нам зиму серед літа,
До відчаю довести
Де солов'ї і квіти.
Тільки постріл в поперек
У силі будуть втрати,
Руки й ноги, як тепер
Не стануть працювати.
А з обличчям напрямки
Зумієш ти знущатись,
Одні смуги та рови
Не треба клопотати.
Голови нести вперед
А ноги тягти ззаду,
Куди старість приведеш?
Почуй про свою зраду.
За дверима десь постій
Все ж поспішай додому,
Не поруш у тілі міць
А подарунком - втому.
Зможемо ми зрозуміть,
Що зустріч необхідна
Допоможуть скласти звіт
Приходь, ти нам потрібна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2023
автор: Валентина Ярошенко