Показала Мишку Дашка,
Дві червоні смужки.
На душі так стало важко:
Нащо ці пелюшки?
Крик дитячий невгамоний
З ранку й до світанку.
Так! Той вечір був чарівний,
Що тривав до ранку.
Що ж тепер отут робити?
Помилок не справить.
Чи покинуть, чи любити?
Як усе оце поправить?
Утікти - найкращий вихід,
Може, за кордон?
Там пожити трохи тихо...
Не пуска ж закон.
Поки думав, поки мріяв,
Час не може ждати.
Нащо все це заподіяв?
Вже не може спати.
Раптом стука хтось у двері:
Здрастуй, любий тато!
Це наступний з його серій:
Дітки - винуватий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998312
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2023
автор: Н-А-Д-І-Я