Вечірнє небо в пізню осінь
В кудлатих хмарах темних,
А коли сонечко заходить -
Стають вони рожеві.
Неначе птахи легкокрилі,
Що зринули з дитинства
Такі казкові й трішки дивні
Та серцю дуже милі.
Палає обрій теж червоно,
Неначе в полі маки.
В небо вечірнє в пізню осінь
Дивлюсь і хвиля-радість
В душі моїй хлюпоче ніжно
Й тепло так розливає.
Вечірнє небо в осінь пізню
Ще й зіроньками сяє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський