Перший потужний холод осені,
Бабине літо тривало довго.
Навіть сховались прудкі оси,
Ніч довга помалу човгає.
Дощ вперто з неба моросить,
Сонця нема за ковдрою хмар.
Цвіт квітів тепла ще просить,
Не хоче літати навіть комар.
Тілу холодно, одягатися треба,
Тепле взуття та куртку шукати.
І каркання гайвороння з неба,
Калина вдягла черлені дукати.
Чорніє повсюди чорна рілля,
Впали з дерев останні каштани.
Стає без листя горіхів гілля,
День холодний помалу тане.
Так радіють в цвіту хризантеми,
Їм до снаги холод аби не мороз.
Вони радість похмурої дня теми,
Природа в чеканні снігу, не гроз.
8 жовтня 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2023
автор: Володимир Кепич