Божевільне кохання

Пусті  суперечки,  безглузді  розмови.
Ти  злишся  на  мене  у  котрий  вже  раз.
Тікаєш  від  мене  закривши  всі  двері
І  знову  ти  хочеш  забути  про  нас.
Побита  посуда  і  ляпас  в  обличчя,
Образливі  фрази  й  ненависть  в  очах.
Ти  знову  кричиш,  що  мене  не  кохаєш
І  бачить  не  хочеш  мене  навіть  в  снах.
Мої  гіркі  сльози  і  тихі  прокльони.
І  ти  на  колінах  благаєш,  прости,
Ти  знов  повернувся  в  руках  твоїх  рози
І  знову  в  минуле  ми  палим  мости.
Цілуй  же  мене  знов  і  знов  без  зупинку,
А  потім  кохай  до  безтями  весь  час
Це  наше  кохання  воно  божевільне
І  це  подарунок  лиш  тільки  для  нас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99799
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.10.2008
автор: M@gdalena