Тридцять секунд до Марсу, десять секунд до Венери.
Знаєш, це зовсім не важко — вийти із Всесвіту меж.
Шкірою чую як палить наші тіла стратосфера,
Ми розсипаємось пилом серед безкрайніх пожеж.
Твій діамантовий голос десь долинає луною,
Образ твій маревом тане, ніби ми в різних світах.
Навіть планети й сузір'я ми подолали з тобою.
Щоб зустрічатися в ніжних зоряно-сяючих снах.
З нами зірок нескінченність, ніби гігантські софіти
Треба всього півсекунди, щоб долетіти до них
Щоб у алмазному небі найяскравіше горіти,
Я б назавжди відступилась від своїх думок земних.
(Переклад свого твору "Тридцать секунд до Марса")
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631750
06.11.2023
©Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2023
автор: Валерія Кропівна