Милий жовтень красою дивує
Прудко прокладає у щастя шлях.
Невтомно дерева полірує,
Золотить буйні трави у полях.
Дивовижно танцює у парку,
Із вітром крони дерев фарбує.
Запросив до танцю сопілкарку,
В яскравому танці домінує.
Жовтень заховав гори у тумані,
Стрімкою річкою невтомно біжить.
А добавляє фарби мила пані,
Від її краси моє серце тремтить.
Вона привітна і гомінлива,
Придумує неймовірні вірші.
Така загадкова і вродлива,
Від неї стає світло у душі.
Крокує вишукано й урочисто,
У неї гарна і струнка постава.
А на шиї красується намисто,
А у очах виблискує заграва.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2023
автор: Віктор Варварич