У минуле вже немає вороття,
А позаду залишились перони.
Спогади прискорюють серцебиття,
Тумани заховались мусони.
Приємні миті уже відлетіли,
Полинули в невідому синю даль.
А ми зробили усе, що зуміли
Та занотували у свою скрижаль.
Тепер крокуємо урочисто,
Формуємо новітні сторінки.
Шукаємо нове товариство
І оновлюємо свої думки...
Ми пишемо життєві закони,
В які вклали загадкові мрії.
Крокуємо через рубікони
Та живемо у світлій надії...
А життя, як бурхливий океан,
Невтомно і щоденно вирує.
Ми звільняємось від своїх кайдан,
Доповнюємо тим, що бракує.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2023
автор: Віктор Варварич