(переклад пісні Северина Краєвського)
Десь у готельнім коридорі ніжний дотик…
Стискання теплі десь на пляжі, блиск очей…
Ромашка снігу, жар ночей…
Прийдеш на хвильку і втечеш…
То все ж замало, моє серце, час тече…
Тікай, додому час…
Якщо побачать нас,
То очі сором з’їсть…
Рознесуть вість…
Сумні дощі, які застануть серед тижня…
І крапля жалю, що в негоді винен ти…
Неправда, що так довго йшли,
Що варто в порожнечу йти…
То все ж замало, моє серце, щоб знайти…
Тікай, додому час…
Якщо побачать нас,
То очі сором з’їсть…
Рознесуть диво-вість…
Тікай, додому час…
Якщо побачать нас,
То очі сором з’їсть…
Рознесуть вість…
Відльоти часті і щемливі заклинання…
Про подаруночки дрібні забудеш вмить…
Тоненька ніжних квітів кисть,
І нова мрія, щастя мить…
То все ж замало, моє серце так щемить…
Тікай, додому час…
Якщо побачать нас,
То очі сором з’їсть…
Рознесуть диво-вість…
Тікай, додому час…
Якщо побачать нас,
То очі сором з’їсть…
Рознесуть вість…
29.10.2023
Відео пісні:
https://youtu.be/X-QnIwjvV00
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2023
автор: Юрій Мілстоун