Розмінює осінь листям
Гріхи, незамолені згуби,
На дрібок зніма намиста
Пацьорок шипшин перелюби.
Дерева, дивні банкіри,
Кидають багатствами доли
Скрижалі золота віри,
Де світлом укладено долі.
Худіють каштани вітром,
Просвітами світяться клени,
І так защемить за літом,
За теплим і вічнозеленим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2023
автор: Валерій Лазор