Вкраїно люба, зоре світанкова,
В цвіті обпаленім, в терновому вінку,
Імперією вражою згвалтована,
В підвалах темних стримуєш сльозу.
Голубка ясна, боляче за тебе,
Із окупантом борешся віки.
Ще свіжі рани попіл присипає,
Пекельні муки терпиш від орди.
Скільки синів голівоньки поклали,
За незалежність віддали життя…
І знов карбуєм на гранітних плитах
Героїв мужніх світлі імена.
Ніколи не пробачим московитам
За наші села спалені й міста,
За сльози вдів і за людей невинних,
За кожне вбите катом немовля.
Здолаєш біль і вистоїш, Вітчизно.
Розквітне сад на спаленій землі.
Твої герої будуть жити вічно.
Благословенна буть на всі віки.
©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Galuna_maluna