[b][i][color="#061770"]Вони кричать... і не лише від болю,
А вже й опісля, навіть увві сні.
Бо їх серця уже зазнали вволю
Великих втрат на цій страшній війні.
Вони кричать оклично і звитяжно
Після усіх здобутків й перемог...
Коли в бою із ворогом відважно
Завершено в двобої діалог...
Але мовчать коли останній подих
Навік відносить душу в далечінь...
І вічну пам"ять про відважний подвиг
Лишають для прийдешних поколінь.[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Любов Іванова