Оксамитом мене полонила,
В тобі горить закохана весна.
Ніжно і жагуче ти любила,
Від любові йшла кругом голова...
У тобі кохання аж вирує,
Немовби отой жагучий вулкан.
Полум'яне серце аж вібрує,
Полониш мене, як п'янкий дурман...
А коли єднаються дві долі,
Тоді сонце променить у серцях.
Одним цілим стаєм мимоволі,
Прокладаєм до насолоди шлях.
Твої тіло таке шовковисте,
В ньому шалене кохання горить.
Ти даруєш щастя променисте
Й почуття, що мою душу сріблить.
©: Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Віктор Варварич