Світанок попалив мені волосся
І з коренем вирвав усі думки.
Кого обманюють дорослі?
Про кого діти поплели плітки?
Ми начебто не діти й не дорослі,
Ми повтікали у надумані світи
І не чакаємо нікого у гості,
Ми щось між недолугим і святим.
На дошку впали гральні кості,
За ними сльози й руки до землі.
Ніби на зло життя проблеми мостить,
А я як дурень з ними все на "Ви".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997341
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: О.Лекса