Холодна страва подана, тримай...
Смачного я в останнє побажаю,
Отрути смак, виходить аж за край,
Я як ніхто на світі про це знаю...
Накритий стіл, на ньому стільки болю,
І гіркі сльози в кожнім келиху вина,
Це все приготувала я з любов'ю,
І за нове життя, до дна пила...
Шматочки серця , знищені словами,
Сіль с цукором стали однакові на смак,
Моя свідомість затуманена речами,
Мій кисень перекрив твій аміак,
Напевне це... Остання наша зустріч,
Отрути більше не скуштую,
Зі мною... Ти не будеш поруч,
А я блиск очей закоханих не намалюю...
30.04.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2023
автор: Вірсавія Стрельченко