Україно, не журися,
Що іде війна,
А щосили ти борися,
Щоб пройшла вона!
Ворогів здолати зможеш
В цій страшній війні.
Їх усіх ти переможеш.
І її страшні
Дні минуть і не вернуться
Більш уже повік,
Бо усі вони минуться
На ціленький вік.
За свободу і за волю
До кінця борись!
І будуй щасливу долю!
Тільки не корись
Ворогам, аби в неволі
Вік не коротать
І лиш смак гіркий недолі
Тої відчувать.
Україно, мати рідна,
Земленько моя,
Зовсім ти її не гідна.
Тож борись в ім’я
Лиш добра, а також щастя
В їхній всій красі,
Щоб здолати ці нещастя
Повністю, усі,
Подолати їх навіки,
Щоб в тобі текли
Лиш добра та щастя ріки,
Щоб ми всі жили
З ними протягом усього
Власного життя,
Хай і помремо одного
Дня без вороття.
Євген Ковальчук, 04. 10. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2023
автор: Євген Ковальчук