Не вистачить наявних слів
Всіх мов, щоб ними описати
Весь вир думок і почуттів,
Які мені прийшлося мати.
Адже думки та почуття,
Що я всередині тримаю
Впродовж всього свого життя,
Не мають ні кінця, ні краю.
Одні з них, прослуживши, враз
Із часом все-таки зникають,
Та інші замість них щораз
На їхнім місці виникають.
Й допоки серденька биття
Не спиниться якось навіки,
В мені думки та почуття
Тектимуть, наче буйні ріки.
Адже я завдяки їм всім,
Як всі, живу на світі цьому.
Життя ж бо полягає в тім,
Щоб ми всі мали їх на ньому.
Без них же лю́дськеє життя –
Сама лише пуста полова,
Бо саме думи й почуття
Його єдиная основа.
На них тримається воно,
За них якнайміцніш узявшись.
Без них життя давним-давно,
Мов дім би, впало, зруйнувавшись.
Життя дано нам, щоб творить,
Щоб слід свій гідний залишити.
Без них не те, щоб щось зробить
Ми не могли б, а навіть – жити.
Про все, що кожного із нас
Оточує, вони нам знати
Дають практично повсякчас
Із миті, як родила мати.
Думок ще спершу в нас нема,
Та почуття вже виникають,
Коли дня світло чи пітьма
Навколишній світ обіймають.
З’являється в нас зір тоді,
Коли розплющуємо очі,
Ще зовсім юні, молоді,
Хтось – в денний час, а хтось – в час ночі.
З’являється також і слух
Коли ми чуєм перші звуки,
Які доносяться до вух.
Коли нас матінка на руки
Бере, ми дотик чарівний
Її відразу відчуваєм,
А також – запах запашний,
Коли ми нюх свій розкриваєм.
Звичайно, виникає й смак.
Шість відчуттів тоді і маєм,
Які впродовж життя відтак
В собі поволі розвиваєм.
Розвинувши їх, і думки
На їх підґрунті виникають,
Які, неначе ті зірки,
Засвічуються та згасають
Із часом, та інакші вмить
Їх місце завсігди займають,
Думки, які в життя втіли́ть
Повинні люди, що їх мають,
Аби жилося, як того
Вони всі палко так жадають,
Впродовж життя свого всього.
Якщо зусиль всіх докладають,
То так і буде. Їм усім
Щаслива доля посміхнеться,
А все лихе на світі цім
Минеться й більш не повернеться.
Євген Ковальчук, 21. 09. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2023
автор: Євген Ковальчук