Примати

Я  вбив  у  собі  державу
Пострілом  в  серце  народу,
Змусив  мовчати  газети,
Змусив  палити  памфлети.

Примус  моїх  підопічних
Відгуком  став  сьогоденним:
Рабство  у  муках  довічних
Жде  в  моїй  армії  кредом.

Я  буду  проводом  вашим,
Мрійна  фігура  в  пітьмі,
Не  згадаю  і  нашої  назви,
Імені  краю  в  війні.

Я  полководець  навіки  тутешній,
Вічна  війна  моя  матір.
Я  напою  мою  мати  сердешну
Кров'ю  солдатів-приматів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2023
автор: Mew