[i]« Гени генами,
а зв’язки вирішальні...»[/i]
Парадокс
Усе було на нашому віку:
любов і зрада, успіхи і горе,
краси і болю море неозоре
усупереч і завдяки совку.
Буває, із вологими очима
викреслюю минуле у журбі
за тими, що лишилися живими,
але свідомо зрадили собі.
І це найтяжче із переживань,
яке або нікого не прощає,
або не уявляє того краю,
де Інь урівноважується Янь...
у світі нереальних сподівань
омріяної долі не буває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: I.Teрен