Коні мої, коні

             *                *                *

Коні  мої,  коні  –
Де  тепер  по  світу?
О,  часи  бездонні,
Вогненне  це  літо.

Відав,  чи  гадав  бо,
Що  крізь  листопади
Тут  зустріну  далі,
Душі  їм  не  раді…

Де  ти  пісня  вільна,
Серця  де  відрада?
Упаду  в  коліна
Людському  я  стаду  –

Творим  що  з  землею,
Хвора  атмосфера,
Смерть    здобута  легко  –
Де  вже  Божа  Віра?

Людоньки  скажіте  –
До  ближнього,  любов  де?
Плачуть:  море,  ріки,
Зло,  жорстокість  в  піку.

Коні  –  в  небі  тупіт…
Апокаліптичність,
Ждуть  одні  потопи,
Як  егоїстичні.

В'ячеслав  Шикалович
26.10.2023  р.
Художник  Андрій  Подшивалов

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: Променистий менестрель