День парасольку зранку ще тримає,
Похмурий погляд кидає з під брів,
Хмар, ніби стая воронів кружляє,
До вікна вечір лоба притулив.
Місто завмерло, не мовчать хорали,
Пальці стискають міцно олівця,
О, скільки доль війна вже зарубала,
Шалена лють не має ще кінця.
Там у степу ведуть бої запеклі,
Сини зметають ворога з землі,
Колись був білий світ, а зараз пекло,
Летять думки печальнії мої.
До неба, чи до втомленого Бога,
Наше життя здається страшним сном,
Ми віримо в синів, в їх перемогу
І ти на нашій стороні цілком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2023
автор: Grace