Осіння ніч, печаль і смуток,
У зорях небо над селом,
Хто посварив мене зі сном,
Несу під небом цю спокуту.
Мій сон втікає, десь все йде
І як його мені спіймати,
Його запрошую до хати,
А він блукає хтозна де.
Підійду вкотре до вікна,
У небі місяць, зорі сяють,
Чому не сплять їх не питаю,
В них така нічка не одна.
Безсоння те - наче мара,
Я вкотре закриваю очі,
У сні побачити так хочу
Те, що забути вже пора.
І де блукає мій Морфей,
Минає ніч, крокує ранок,
Сонце народжує світанок
І день новий біля дверей.
ГАЛИНА ГРИЦИНА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2023
автор: синяк